top of page
Пошук

Як довго стоить деревʼяний будинок?


Кажуть, що дерев'яні будівлі живуть не більше 100 років, чи це так?

Щоб розібратися в цьому ми приїхали до Дрогобича.



Тут ми познайомилися зі визначною пам'яткою не лише Львівщини, а й усієї України. || Церкву Святого Юра, знавці вносять до трьох найбільших дерев'яних шедеврів України, а мистецтвознавці називають «справжньою поемою в дереві, що витесана сокирою».



Ця церква входить до списку восьми унікальних дерев'яних церков України, які перебувають під захистом ЮНЕСКО. Внесення до списку UNESCO надало українським шедеврам найвищого охоронного статусу, а також привернула увагу туристів з усього світу.


Як і про всі стародавні споруди, вкриті павутинням століть, історики сперечаються про дату та історію її споруди. Є відомості, що дерев'яна церква була на цьому місці вже в XV столітті, але донині збереглася інша, привезена. Цей храм виміняли на сіль у с. Надія ( Долинський район І.-Франківська область), розібрали, привезли на возах і встановили у Дрогобичі, доповнивши його новими елементами. Ці події датують 1657 роком і вважається точкою відліку існування цієї церкви.


Перебуваючи тут, я відчула не тільки запах дерева, що зберігся в церкві до сьогодні. А й якусь особливу атмосферу любові та спокою. Сама думка про те, що ці дерев'яні стіни бачили 6 поколінь людей, приводить мене в захват.


У 15 столітті ця церква була єдиним місцем, де могли відпочити трудяги солевари, які заробляють собі на шматок хліба в цій місцевості. Тут вони молилися про те, щоб сліди від бича наглядача швидше зажили на їхніх виснажених тілах. І про те, щоб вони змогли швидше закінчити свою роботу і повернутися до рідних будинків.


Так само під цим дахом десятки тисяч закоханих сердець з'єдналися клятвою про вірність бути разом у радості та горі, і лише смерть змогла розлучити їх...


Тут кожна деталь пам'ятає руки тих, хто в душевній вечірній обстановці, з любов'ю та молитвами витісав їх.



Ікони написані на цих стінах пам'ятають пензель і втомлені очі майстрів, що їх писали. Так древній іконостас було розписано 1666 р, а стінопис завершено 1691 року місцевим майстром Стефаном Медицьким. І вся ця краса залишилася не зворушеною до наших часів.


А скільки молитов і сліз було під цим дерев'яним склепінням за часів воїн.... У той час коли кам'яні будівлі подали одна за одною, куполи Церкви Святого Юра, як і раніше, височіло над містом, тим самим даючи надію жителям Дрогобича на перемогу та щасливі часи.



Дзвіницю збудували поряд у 1678 році. Церква традиційна - тризрубна, вкрита гонтом, низ церкви обрамлений аркадними галереями. Стенопис дуже добре зберігся, на ньому зображені не лише житія святих, а й світські сцени, портрети меценатів, алегоричні пори року, геральдичне дерево Христа, драма Страшного Суду і навіть Апокаліпсис.


Пам'ятають ці стіни і той день, коли її намагалися спалити. Але завдяки тому, що колоди з яких побудовано церкву, протягом довгого часу ви були вимочені в солі вогонь не нашкодив церкві, а тільки залишив свій слід.


Як на мене, так — знайомство із церквою Святого Юра, розвіяло всі міфи про те, що дерев'яні будови не довговічні. Виїжджала я з цього чудового місця з повною впевненістю в те, що дерев'яні будинки – НАДІЙНІ!

Останні пости

Дивитися всі

Comentarios


bottom of page